Продовжуємо обговорення проблеми
Замість розвитку науки та технологій, які дозволять посилити обороноздатність країни і забезпечити гідне місце України на світовій модерній арені, продовжимо лише торгувати зерном та соняшником?
Найстаріше діюче Київське науково-виробниче підприємство видавництво «Наукова думка», яке існувало 102 роки,оголосило про закриття. З 3 грудня також припиняє роботу магазин «Наукова думка», а з 10 грудня — онлайн-крамниця.
Біля витоків видавництва стояв блискучий вчений і організатор науки, патріот академік Агатангел Кримський.
Століттями склалась практика завершення наукового дослідження публікацією його результатів у тій чи іншій формі. Цю потребу почала вирішувати молода українська Академія наук. На її прохання майно друкарні Києво-Печерської лаври, котра припинила своє існування, зокрема унікальні грецькі, латинські та французькі шрифти, які можна було використовувати при виданні академічних праць, було передано до Академі. Це надало певного поштовху для розгортання академічної видавничої діяльності.
За ініціативи Агатангела Кримського наприкінці 1922 року була утворена Редакційно-видавнича комісія Академії, яка здійснювала випуск академічної друкованої продукції, а з 1927 року почала функціонувати як Видавництво Академії.
Найбільшого розквіту видавництво досягло в 1988 році — воно займало третє місце у світі за кількістю назв серед видавництв, які випускали наукову літературу. «Наукова думка» спеціалізувалася на виданні наукових монографій українських учених та творів історико-культурної спадщини, словників та енциклопедій.
За рішенням Національної академії наук України (НАН) видавництво “Наукова думка” ліквідовують через «оптимізацію».
Невже в часи, коли на кону стоїть майбутне України, ми можемо допустити таку «оптимізацію»? Підтримка таких установ — це інвестиція в інтелектуальну незалежність і майбутнє України. Важливо шукати можливості підтримки та модернізації, а не ліквідації.
Дмитро Олексієнко
З коментарів у соцмережах:
Ірина Єгорченко: Так, непотрібні. Ви праві. Державна політика – тільки прості інженерні розробки, власне наука під ніж. Гуманітарна еліта вирішила що ок що дітям обереги та заговорені віночки, боже збав наука чи математика. Математику в старших класах вивчатимуть з 2027 приблизно 2% школярів (за межами великих міст не наберуть профільні класи), природничі науки – добре якщо 2-3 класи хім біол на країну наберуть, інші навіть не матимуть таких предметів. Гуманітарні книжки прекрасно видають багато видавництв.
На панелі «Освіта як інтегральна складова технологічного майбутнього» заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов наголосив: «Один із ключових пріоритетів МОН — зробити науку прикладною, щоб її результати реалізовувалися в реальному секторі економіки. Це можливо лише через тісну співпрацю з бізнесом». де тут наукові книжки? Навіщо?
До теми:
ТРИЗНА ПО «НАУКОВІЙ ДУНЬЦІ»: Усихає мозок інтелектуальної еліти України – Ukrainian University Club