ОЛЕНУ ЗЕЛЕНСЬКУ ВІТАЛИ В ГАРВАРДІ

«Надзвичайно приємно було вітати Першу леді України Олену Зеленську у Гарварді. Україна та Америка стають ближчими через наукові, освітні та культурні програми, щоб не відбувалося у той чи інший день у Вашингтоні. Дякую за надзвичайно успішний візит», — похвалився в соцмережах завідувач кафедри історії України й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету професор Сергій Плохій, поширюючи на своїй сторінці запис Олени Зеленської, який ми подаємо нижче:

«В умовах екзистенційних загроз українці заново відкрили історію своєї країни та історію світу. Я був радий стати частиною цього процесу відкриття», – сказав у одному з інтерв’ю професор Гарвардського університету, український та американський історик Сергій Плохій, автор численних книжок із неупередженої історії України.

Зустрілася з ним у Гарварді, де він очолює унікальний заклад – Український науковий інститут Гарвардського університету (Harvard Ukrainian Research Institute). Тут вивчають і поширюють знання про Україну вже пів століття.

***Григорій Грабович та Роман Шпорлюк***

Під час круглого столу з діячами інституту, зокрема його колишніми директорами Романом Шпорлюком, Григорієм Грабовичем, Майклом Флаєром, наша українська делегація, до складу якої увійшли перший заступник міністра освіти Євген Кудрявець і радниця Президента Ольга Будник, подякувала закладу за безпрецедентну й послідовну підтримку України.

На нещодавній освітній конференції у Вашингтоні саме участь Галини Гринь і Тимоша Головінського з Harvard Ukrainian Research Institute була ключовою для оголошення нашого нового міжнародного проєкту – Глобальної коаліції українських студій. Вона створена, щоб розвинути вивчення української історії та культури у світі. Щоб саме ця об’єктивна інформація, а не російські наративи та фейки, поширювалася країнами.

Обговорили вже зроблене. Наприклад, родинна Фундація Темертеїв профінансувала нову програму вивчення модерної України в Гарварді. Щиро дякую меценатам! А професорка Массачусетського технологічного інституту Елізабет Вуд нещодавно заснувала нову програму MIT-Ukraine – курс із проєктування відбудови деокупованих українських міст. І навіть презентувала проєкт із відновлення Святогірська.

Крім того, наше Посольство у США почало переговори із Джорджтаунським університетом – його Школа міжнародних відносин зацікавлена у кафедрі українознавчих студій.
«Імперії розвалюються, на їхніх руїнах виникають незалежні держави. Перемога, виживання та існування України як незалежної держави – це частина історичних процесів, у це я вірю», – каже Сергій Плохій. Теж віримо, що сама історія, її вивчення, знання та українські студії цьому допоможуть.

З коментарів

— до запису Сергія Плохія:

***Скріншот відтворює усі коментарі на час підготовки нашої публікації.***

— до запису Олени Зеленської:

Від Українського Університетського Клубу:

Скупі коментарі під записом Сергія Плохія свідчать, що інтелектуальна еліта в Україні й діаспорі стримано відреагувала на явно суто формальний і пісний захід, організований посольством України в США. Така ж реакція, мабуть, супроводжувала б надання сценаристці «95-го кварталу» й звання почесного доктора Гарвардського університету.

Разом з тим, влаштоване у Гарварді прийняття Олени Зеленської ще раз підтверджує, що інтелектуальна еліта України справді була й залишається серйозною проблемою українського державотворення.

У цьому звʼязку дуже промовистими є коментарі під записом О. Зеленської. Особливо вчаровують два зображальні коментарі, які ми подаємо тут:

Коментатор знайшов в інтернеті компліментарне щодо подружжя Зеленських фото з уже обрізаним словом «найкращі». Звісно, від бота годі сподіватися відповіді на запитання «Чим же?»

Ну, а тут можна повторити коментар Наді Гергало під записом С. Плохія (див. скрін вище): «Буває й таке: щоб заговорити українською, треба стати президентом України; щоб довідатися про неупереджену історію України, треба стати Першою Леді. Добре хоч так».

Володіння українською мовою й проукраїнською риторикою, щоправда, не є показником високого рівня національної свідомості й громадянської зрілості (відповідальності), а тим більше — володіння стратеґічною візією розвитку України на тривалу перспективу.