Одного разу один екс-міністр з трускавецької школи економіки, що тис руку міністру-плагіатору, назвав мене патоноботом.
Бо я тягло і системно відстоюю інтереси та досягнення Національної академії наук України.
Штош.
Гей, люди, що постійно кричать, що в Академії не може бути завжди все гаразд і там точно є проблеми.
Я Вам приніс нямки.
Є така Рада молодих вчених НАН України – спілка молодих науковців, що зібралися по інститутах та відділеннях і делегували своїх представників на академічний рівень.
Ну, типу, Студпарламент, тільки науковців.
Цей рух зароджувався на моїх очах.
Останні роки я очі від нього відвів і, виявилося, що рух сильно еволюціонував.
Незрозуміло, в який бік.
З одного боку, вони дійсно по ділу заперечують усіляким депутатам у бажанні організовувати дивні тимчасові слідчі комісії по перевірці діяльності НАН, при цьому на депутаті тавра ніде ставити (я про це писав тут).
З іншого, вони звертаються до міністра Шкарлєта з тезами, що краще, щоб Національний фонд досліджень напряму залежав від Міністерства освіти і науки України, директор фонду призначався Урядом, а ретельно прописаний механізм формування Наукового комітету, що виключає конфлікт інтересів та знижує корупційні ризики, краще замінити на квотний принцип (тобто, щоб його члени були не кращими представниками наукової сфери, що обираються на відкритому конкурсі, а з кожної академії чи університету – була якась визначена кількість).
Такий договорнячок.
Шо Ви на мене дивитесь?
Ось цей лист.
Особливо мені сподобалась цитата:
“Крім того, заплутаний багатоступеневий механізм формування самого НК, замість квотного принципу, прийнятого для таких органів у більшості країн, зробив цей комітет максимально автономним та ізольованим від політичної системи та традиційної наукової ієрархії. “
Ти ба, дуже погано, виявляється, що Науковий комітет є незалежним від політичної системи та традиційної наукової ієрархії.
Вєрнітє квоти взад!
І знаєте, чим це аргументується?
Звісно, благом для Національної академії наук України:
“При цьому Національна академія наук України, будучи головною науковою організацією країни, не має жодних законодавчих гарантій представництва у керівних органах НФД та Нацради.”
Ох, Ви ж мої зайчики.
А хто зара займає більшість місць в науковому комітеті чи науковій раді національного фонду досліджень?
Порахуйте самі:
НК (якщо не помилився, бо в дорозі), 13 з 24 – представники НАН;
НФД – наче 17 з 30.
Які, трясця, законодавчі гарантії потрібні?
Поки діє єдина законодавча гарантія – конкурси наукових досліджень мають організовуватися вченими, які знають, що таке наука. Кращими вченими, без темних історій.
А не “вченими”, що гарантуються квотами.
І поки в НАН є умови для роботи класних вчених – НАН не матиме проблем з представництвом в нацфонді чи науковому комітеті.
Які питання?
Якщо умов не буде – нащо тоді намагатися чимось керувати?
Знов-таки, які питання?
Почитайте їхнього листа.
Прозрійте.
І це, шановні, молодь.
Ось ці світлі обличчя.
І все було б дуже кепсько, якби, як завжди, не збунтувалися фізики, астрономи та зоологи.
Котрі сьогодні викотили листа заперечення, де пояснили важливість незалежності таких структур, як Національний фонд досліджень України та Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Молодці.
Я ще поки не бачив, але подейкують, що Рада молодих вчених ще одного відділення НАН теж написала листа-заперечення.
Як опублікують – закину сюди.
Тепер зацініть, в чому головна сіль ситуації.
Ця РМВ НАН, по суті, розписалася за всю молодь Академії.
Тепер цитую лист фізиків/зоологів:
“Звертаємо Вашу увагу на той факт, що запропоновані у вищезгаданому листі зміни не були належним чином обговорені у широкому колі молодих вчених НАН України. Проєкт даного листа був оприлюднений в день голосування на Раді молодих вчених НАН України, що зробило неможливим детальне ознайомлення молодих вчених із проєктом даного листа та внесення інститутами НАН України своїх пропозицій до нього. Тому, даний лист не відображає консолідовану позицію всіх молодих вчених НАН України.”
Тидищ.
Парам-парам-пам. Піу.
Загалом, мені дуже цікаво подивитися на офіційну позицію Національної академії наук України, її керівництва на всю цю ситуацію.
Чи Академія хоче собі квот, чи таки вона і так задоволена тим, що її представляють кращі вчені?
Чи хоче вона незалежності НФД, щоб до нього був рівний доступ від усіх університетів та інститутів, чи вона хоче підМОНівську структуру?
А так… я за НАН будь-кому голову відкручу 🙂