Відозва Українського Університетського Клубу
Україна переступила тридцятирічний рубіж після відновлення своєї незалежності. Ювілейні публікації на україноцентричних ресурсах відзначали численні здобути українського націєтворення й державотворення, а особливо — успіхи соціально-економічного характеру у зіставленні нинішніх показників із статистичними даними УРСР до розпаду Радянського Союзу. Аґресія РФ проти України, окупація Криму й частини Донбасу сприймаються і в Україні, і в діаспорі як траґічна історія, якій не видно кінця.
Тридцятиріччя незалежності України було відзначено ґрандіозним військовим парадом, вибірковим нагородженням лояльних до чинної влади громадян, демонстрацією підредагованої історії України та національно-визвольних змагань українців.
За тридцять років незалежності в Україні так і не відбулися устроєві зміни, Україна продовжує жити в радянській системі координат, визначеній сто років тому більшовиками, а рівень національної свідомості й громадянської зрілості українського суспільства знижується навіть у порівнянні з часом відновлення незалежності. За цих умов компартійно-радянська номенклатура трансформувалася в оліґархію, корупція пронизала усі верстви суспільства, а діяльність владної верхівки зводиться до ситуативних та позірних реформ, які лише погіршують ситуацію й сприяють розкраданню національних багатств і зубожінню населення України.
Жоден президент, жоден склад Верховної Ради, жодна політична сила, жодна громадська орґанізація чи група інтелектуалів за всі ці роки не запропонували своєї візії української національної ідеї, концепції системних змін і стратеґії розвитку України на тривалу перспективу.
Взаємодія і співпраця між Україною та діаспорою упродовж останніх тридцяти з лишком років має тенденцію до згасання, хоч упродовж зазначеного часу й були спалахи пасіонарного піднесення (1989–1991, 2004–2005, 2013–2014 роки). Владні іституції України зуміли взяти контроль над діаспорними орґанізаціями через підтримку й підкуп лояльних лідерів та цілеспрямовано приборкуючи й придушуючи активну частину українського зарубіжжя.
Звернення Проводу
україноцентричних сил України та діаспори від 21 квітня 2019 року, яким було запропоновано концепцію системних змін для України, хоч і було прочитане кількома сотнями тисяч українців в Україні й за кордоном, на жаль, не знайшло підтримки в емоційно наснаженому українському суспільстві, зате викликало нищівну реакцію українських властей: тематичні сторінки окремих проектів та ініціатив були знищені професійними гакерами.
З огляду на цей досвід ми вважаємо за необхідне внести корективи до запропонованої концепції системних змін для України, переглянувши пріоритети й підходи до просування в суспільство та втілення в життя ідеї системних змін для України.
На перше місце ми виводимо ініціативу створення потужного Руху Світового Українства, який перетворив би світове українство на рушійну силу системних змін в Україні, справляючи ефективний вплив на українське суспільство в цілому та на державні й політичні інститути України зокрема. На превеликий жаль, чинні діаспорні орґанізації, зокрема Світовий Конґрес Українців, не спроможні виконувати ці завдання.
Цей Рух має стати такою потугою, яка кардинально зміцнить україноцентричні сили в Україні й українському зарубіжжі, змінить вектори співпраці й посилить взаємодію українського суспільства й діаспори, консолідує процеси націєтворення й державотворення, розбудови справді суверенної, незалежної, успішної й квітучої України як потужного гравця світової політики.
Друге — створення україноцентричної системи ЗМІ в Україні. Оскільки Україна за тридцять років не змогла створити таку систему ЗМІ, ми вважаємо, що ініціативу має перебрати на себе українське зарубіжжя. Тривкою основою для формування україноцентричної системи ЗМІ в Україні має стати Українська Світова Інформаційна Мережа, базована в діаспорі, яка зможе об‘єднати під одним крилом україноцентричні ЗМІ та блоґи за межами України, забезпечити підтримку україноцентричних ЗМІ та блоґів в Україні і таким чином творити україноцентричну систему ЗМІ в Україні.
Моніторинґ світових ЗМІ для відстежування й протидії дезінформації про Україну, безумовно, добра справа. Але набагато важливіше творити потужну мережу україноцентричних засобів масової інформації та блоґів, яка домінуватиме в світовому інформаційному просторі, подаючи правдиву інформацію про Україну, захищатиме інформаційний суверенітет і забезпечуватиме інформаційну безпеку України.
Третє: особливої уваги потребує українізація України, в якій важливу роль мають відіграти освіта й просвіта. З огляду на те, що система освіти в Україні залишається радянською і тому деґрадує, а просвітницькі орґанізації (товариства «Просвіта» й «Знання») також не виконують цього завдання, ми вважаємо за необхідне ініціювати створення Українського Університету як якісно нової освітньо-просвітницької мережі з можливостями онлайнового навчання підлітків і дорослих, підвищення кваліфікації науковців та освітян, політиків і громадських активістів в Україні, а також освітньо-просвітницької роботи за межами України — як серед діаспори, так і в цілому серед населення країн компактного проживання українців.
Українізація України — це відродження національних традицій і звичаїв, трансформація свідомості українського суспільства та піднесення рівня його національної самосвідомості й громадянської зрілості. На наше переконання, інструментом для втілення в життя цієї ідеї може стати Рух за Українізацію України.
З початком аґресії РФ щодо України президент, уряд чи Верховна Рада України, як ми тепер знаємо, свідомо не ініціювали скликання саміту країн-підписантів Будапештського меморандуму, фактично змирившись із окупацією Росією Криму та частини Донбасу. На наше переконання, скликання саміту залишається актуальним, і тому ми виступили з Ініціативою Будапештського Формату.
Ніколи не пізно ініціювати скликання саміту країн — підписантів Будапештського меморандуму, незважаючи на те, що чимало експертів і громадська думка сприймають цей документ як нікчемний, який не має юридичної сили. Завданням Ініціативи Будапештського Формату є не тільки виведення на чисту воду тих сил, які за допомогою Будапештського меморандуму підставили Україну, а й показати світові, якої шкоди було завдано безпеці й співробітництву в Європі, а відтак і в цілому світі.
Ініціатива Будапештського Формату може й повинна стати стартовим майданчиком для перегляду й осучаснення Гельсінських угод, а можливо й випрацювання якісно нових засад світової політики, ґарантій безпеки і співробітництва у цілому світі. Це — унікальна можливість для України заявити про свою суб‘єктність у світовому співтоваристві й стати активним гравцем світової політики.
Ця ініціатива не входить у суперечність з проектами культурної дипломатії, з якими Україна виходить на світові обшири через Український Інститут. Ці проекти мають стати дієвою підмогою у просуванні Ініціативи Будапештського Формату.
Ми розраховуємо на широку й активну підтримку й дієву участь у втіленні в життя заявлених вище ініціатив з боку Світового Конгресу Українців, інших діаспорних орґанізацій, Українського Інституту, інших орґанізацій та установ в Україні, а також українських інтелектуалів і громадських активістів як в Україні, так і за її межами.
Будь-яка установа чи орґанізація в Україні, будь-який громадянин України, будь-яка діаспорна орґанізація, будь-який українець за межами України може підтримати це Звернення в один із таких способів: (1) підключившись до безпосередньої участі в одному або кількох із наших проектів; (2) поширенням цього Звернення або інформації про наші ініціативи й проекти, залученням своїх друзів до наших ініціатив і проектів; (3) спонсорським внеском або пожертвою, які можна відтягувати з податків (докладнішу інформацію можна знайти на відповідних сторінках сайтів).
Голос на підтримку цієї Відозви можна додати, надіславши інформацію про юридичну або фізичну особу на адресу: ukrainainternational@gmail.com. Перелік цих юридичних і фізичних осіб буде розміщено під цим текстом.
Разом ми сила! Слава Україні! Героям слава!
Проф. Др. Володимир Іваненко,
президент Українського Університетського Клубу.
27 серпня 2021 р.
ДОДАТОК:
Збірки статей і нотаток, в яких можна знайти докладнішу інформацію про згадані у Зверненні ініціативи й проекти, а також про концепцію системних змін та стратеґії розвитку України:
Світове українство — рушійна системних змін в Україні: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 309 с.
Українізація України як факт і фактор системних змін: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 230 с.
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
В‘ячеслав Чорновіл як феномен української історії й політики: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 201 с.
Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.
Книжки можна завантажити із персонального сайту автора, а також із сайту Українського Університету.
ЧИТАЙТЕ, ДУМАЙТЕ, ДІЙТЕ!