ПЛАҐІАТ ЯК ІСТОРИЧНА ТРАДИЦІЯ

Вихідці з України, які зробили свій внесок до розбудови Російської імперії

Тільки чогось такого не подумайте… Просто констатую факт.

Отже, наш філософський нарід (принаймні більшість) вважає найвеличнішим українським філософом 19 ст. Памфіла Юркевича. Він, мовляв, один зі стовпів “філософії серця” й таке інше. Його навіть з Києва запросили до Московського університету кафедру філософії очолити. Бо яка в Москві на той час була філософія. Словом, крутезний інтелектуал. А він же наш, зі “справжньої” України походив, Гетьманщини.

Найвидатнішим трудом Юркевича наш філософський нарід вважає таку його роботу, як “Серце та його значення в духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого”. Саме до цього труда апелював русофіл Дмитро Чижевський, вуличку в честь якого недавно в Києві назвали, просторікуючи про “філософію серця”.

Так ось Роланд Піч (ох, ці кляті німчики!) встановив, що Юркевич у згаданій роботі використав у підборі біблійних цитат, а також при їхньому тлумаченні твір німецького релігійного філософа Франца Деліча “Система біблійнорї психології”, що був виданий у Лейпцигу в 1855 р. — за п’ять років до появи Юркевичевого “Серця…”. При цьому наш найвидатніший філософ 19 ст. не послався на Делічевий твір, фактично, “запозичивши” від нього структуру твору й чимало думок німецького філософа.

Взагалі Юркевич добре знав німецьку мову, навіть свій щоденник вів нею. Такі колись були в нас інтелектуали.

Тут деякі люди мені закидали, що я даю інформацію, а не подаю своє ставлення до неї.
За бажанням трудящих — подам тут. Аби чогось мені не закидали. Так ось — Юркевича я не вважаю найвидатнішим українським філософом 19 ст. А кого? Ну, можна Антона Марти. Але боюся, що наш нарід його не знає, навіть такий, що до філософії трохи причетний.

Петро Кралюк