Оприлюднено рекомендації МОН з викладання шкільних предметів
Міністерством освіти і науки спільно з Інститутом модернізації змісту освіти розроблені методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів в школах у 2023/24 навчальному році.
Документ містить рекомендації для вчителів з викладання предметів та інтегрованих курсів у початковій, базовій та старшій школі за освітніми галузями, які вони мають використовувати у практичній роботі.
У МОН зазначають, що в 2023/24 навчальному році пріоритетними є продовження реформи НУШ (впровадження у 6 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти й перехід на нову модель навчання) та подолання втрат у навчанні.
Також у пріоритеті має бути посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, розвиток навичок інформаційної гігієни під час війни та просвіта з питань особистої безпеки й психологічна підтримка всіх учасників освітнього процесу.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідними Державними стандартами результатів навчання, залишається освітня програма школи, що має містити навчальний план і перелік навчальних програм.
Навчальним планом має визначатися загальний обсяг навчального навантаження, а навчальними програмами предметів чи інтегрованих курсів – очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до навчального плану школа має здійснювати вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф Міністерства освіти і науки.
У відомстві звернули увагу директорів шкіл, що педагоги мають обирати модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх всередині циклу, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу.
Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти мають бути конкретизовані в навчальні програми.
На основі модельної та затвердженої педагогічною радою навчальної програми навчального предмета чи інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.
Також у Міносвіти наголосили, що використання посібників і зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.
Окрім того, в Міністерстві освіти вкотре акцентували увагу на тому, що класи можуть ділитися на групи. Під час вивчення української та іноземної мов, технологій, фізичної культури за умови наявності в класі понад 27 учнів, під час проведення практичних занять з інформатики із використанням комп’ютерів за умови не менше ніж 8 учнів у групі.
З метою виявлення втрат у навчанні посадовці рекомендують на початку навчального року виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу та запровадити «коригуюче навчання» у вигляді компенсаторних занять.
У календарно-тематичному плануванні необхідно передбачити достатню кількість навчального часу для повторення і проведення діагностування результатів навчання за попередній рік. Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно.
Для виявлення навчальних втрат педагоги можуть скористатись діагностувальними тестами, розміщеними на платформі Всеукраїнська школа онлайн.
Також у Міносвіти наголосили, що чинними залишаються інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році та методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні.
Міністерство освіти просить довести текст рекомендацій щодо викладання шкільних предметів в 2023/24 навчальному році до відома директорів шкіл та вчителів.
Osvita.ua
Від Українського Університетського Клубу:
В Україні модернізують освіту в «добрих радянських традиціях». Там, де мав би чітко звучати україноцентризм, соромливо говориться про «національно-патріотичне виховання». Сутнісна українізація освіти навіть не згадується.