ПОГЛЯД ІЗ КАНАДИ

Війна змінила науку та суспільство в Україні

Наукові інституції в Україні під час війни або знищені, або не можуть працювати, а наука переживає кризу. Натомість не треба забувати про ті академічні ресурси, які десятиліттями будували представники української діаспори.

У цьому переконана Наталія Ханенко-Фрізен, культурна антропологиня та директорка Канадського інституту українських студій.

За її словами, українська наука вже не сприймається, як така, що базується виключно на території України. А українські студії, науковці та студенти за кордоном допомагають адаптуватися до нових реалій.

— Як війна змінила українську науку та суспільство?

— Як наука допомагає притягати російських воєнних злочинців до відповідальності?

— І як російська пропаганда працює у Канаді?

Розповіла Наталія Ханенко-Фрізен, очільниця Канадського інституту українських студій, в інтервʼю журналістці Голосу Америки Ірині Соломко.

Від Українського Університетського Клубу:

Директорка Канадського інституту українських студій, як на нашу думку, надто оптимістично оцінює стан науки в Україні й українському зарубіжжі. З її оцінкою можуть погодитися лише прибічники ситуативних підходів і розвʼязання ситуативних завдань.

На жаль, наука в Україні й українському зарубіжжі катастрофічно відстає від викликів часу, і ми спостерігаємо це упродовж усіх трьох десятиліть незалежності України і особливо — від часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Наталія Ханенко-Фрізен хвалиться, зокрема, досягненнями науковців у царинах українського націєтворення й державотворення, хоча тут нічим хвалитися: наука в Україні й діаспорі за всі роки незалежності не запропонувала стратеґічного бачення української національної ідеї й розвитку України на тривалу перспективу, методолоґії системних устроєвих змін, шляхів піднесення рівня національної свідомості й громадянської зрілості (відповідальності) українського суспільства та ін.

З початком повномасштабної війни Росії проти України наука України й українського зарубіжжя проявила свою пасивність у тлумаченні природи цієї війни, розвінчуванні російського історичного міфу та ін. Це — одна з причин того, що Україна явно програє Росії в інформаційній війні.

До теми:

Українізація України як факт і фактор системних змін: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 230 с.

В‘ячеслав Чорновіл як явище української історії й політики: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2019. — 201 с.

Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.

Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.

Світове українство — рушійна системних змін в Україні: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 309 с.

Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.

Трансформаційна місія Українського Козацтва: Статті, нотатки — Вашинґтон: Видавництво Україна Інк. — 2021. — 210 с.

Інтелектуальна еліта України як проблема: Статті, нотатки. — Вашинґтон: Видавництво Україна Інк. — 2022. — 729 с.