У соцмережах активно обговорюється чергова історія із захистом дисертації, 93% якої було вкрадено із шести інших українських дисертацій.
Йдеться про лікаря-гінеколога Людмилу Шахрайчук-Івахову, яка під керівництвом професора Олександра Юзька. Наголошують, що це був третій захист того самого тексту.
Учасниця українського сеґменту соцмереж Світлана Арбузова обурена тим, що на захист плаґіаторів виступив омбуцмен Дмитро Лубинець, а також пасивністю Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Під записом С. Арбузової розгорнулася дискусійка, в якій коментатори висловлюють свої емоції або зʼясовують між собою стосунки. Ніхто навіть не намагається замислитися над природою плаґіату, а відтак і можливостями його подолання.
У плаґіату як явища є початок і живильний грунт, а отже — й можливість здобути повну й остаточну перемогу над ним. Воно — породження радянського суспільного устрою. Устроєві зміни в Україні знищать його. Але цього не усвідомлює чи й не хоче усвідомлювати наша інтелектуальна еліта.