Тетяна Таїрова про свою участь в Ukrainian History Global Initiative Віктора Пінчука
Вже не секрет, що я стала учасницею проекту UHGI (Ukrainian History Global Initiative). Я дуже пишаюся і радію можливості три роки спілкуватися з колегами і працювати над тим, що я знаю і люблю. У звʼязку з цим хотіла б висловити кілька коментарів.
1. Учасників проєкту відбирали Trustees — Снайдер, Плохій, Грицак та ін. Відбирали провідних фахівців у своїй галузі — обовʼязково відомих у світовому співтоваристві та таких, що переважно вільно володіють англійською.
2. Продукт проєкту — текст(и) будуть винятково англійською мовою і призначатимуться не для України, а для світової історичної спільноти, насамперед для славістики.
3. Це життєво необхідно, оскільки у світовій історичній науці Україна як предмет історичного знання практично відсутня.
Яскравий приклад —мені замовили розділ в енциклопедію історії військового мистецтва Brill про козацтво. Редактор, професійний історик, був щиро вражений, дізнавшись, що існували не тільки російські, але також українські козаки, які практично не мали нічого спільного…
4. На Заході історична наука сприймає тексти виключно англійською мовою. За винятком кількох вузьких спеціалістів. Інститути України за 30 років не видали жодного академічного видання англійською.
Грушевського переклали в КІУСі, короткі історії України англійською видали західні історики Плохій, Магоччі.
5. Прокт передбачає включити українську історію у світовий процес, зробити його зрозумілим західним ученим, показати спільність процесів.
6. Колеги, я з 2022 року живу в Греції. Тут національний герой-історик не Герадот, а Генріх Шліман, який відкрив стародавню Грецію. Це при тому, що німців не люблять і не прощають їм події ІІ світової…
Тетяна Таїрова
Від Українського Університетського Клубу:
Публікуючи нотатки Тетяни Таїрової на нашому сайті, перш за все вітаємо її з долученням до участі в Ґлобальній ініціативі з історії України імені Віктора Пінчука. Добре це чи не дуже, покаже час.
При цій нагоді зауважимо: попри те, що Т. Таїрова з походження є одним із небагатьох російських істориків, які серйозно заглибилися в історію України й почали усвідомлювати шкоду, якої заподіяла Україні у цій царині Московія, в її нотатках ми не бачимо навіть натяку на нагальність розвінчування російського історичного міфу.
На жаль, такого завдання не ставлять перед проектом В. Пінчука й відомі історики, які погодилися очолити й методологічно озброїти цей проект.
Дуже добре, що Т. Таїрова, яка мешкає тепер у Греції, у своїх нотатках зауважила, що у греків національним героєм-істориком є не Герадот, а Генріх Шліман, який «відкрив стародавню Грецію».
Тут маємо створений Шліманом грецький історичний міф, аналоґічний тому російському історичному міфові, що його з подачі так само німецьких учених створила по відношенню історії України Росія.
Шліману забракло знання й мудрості усвідомити, що «стародавні греки», колонізуючи терени півострова, на якому тепер розташована Греція, захопили й привласнили культуру антів, етрусків та пелазгів, які жили там до приходу греків.
Як свідчить подальша історія, за тисячоліття, що минули від тих часів, греки не створили нічого навіть подібного до того, що вони забрали у поневолених, витиснутих із тих земель або й просто знищених народів.
Тому немає нічого дивного в тому, що нинішні греки вважають Шлімана своїм національним героєм, а батька історії Геродота зневажають, бо напевно знають, що насправді Геродот не був греком і писав не про старогрецьку, а античну історію.
* * *
Тут нам підкинули посилання на запис у соцмережі Ірини Магрицької, яка пише: «Так, українську історію мають писати не соросівські грантоїди або московські агенти, а чесні українські історики!»
Щоправда, на таку думку І. Магрицьку спонукав Назар Мухачов — вельми суперечливий персонаж українського сеґменту соцмереж, який і сам не вирізняється чесністю та порядністю.