В Україні навіть у часі війни думають про реформи у науковій сфері
У незламному Харкові я одержав Подяку колективові Національного університету “Києво-Могилянська академія” за наукові досягнення від міністра освіти і науки України Оксена Лісового. Цей захід відбувався в рамках Всесвітнього дня науки за мир і розвиток. Надзвичайно важливо, що саме Харкова приїхали представники університетів та академічних установ з усієї України. Таку ж відзнаку одержав директор Національного антарктичного наукового центру могилянець Євген Дикий.
Порядок денний включав у себе представлення ключових реформ у науковій сфері, виставку наукових винаходів і технічних розробок харків’ян, пов’язаних з викликами повномасштабної війни, візит до Харківського національного університету імені В. Каразіна, який, не зважаючи на всі руйнування, продовжує жити і працювати, а також надзвичайно приємне спілкування з харківськими колегами.
Робочий день завершився презентацією Єдиної методики державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти, з якою виступив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов. Важливість цього документу пов’язана із завданнями запровадження раціональних критеріїв для виявлення та вимірювання здобутків справді спроможних до досліджень закладів, а також для залучення донорських коштів й інвестицій в українську наукову сферу.
Сергій Квіт
З обговорень у соцмережах:
Світлана Вовк: Як це розвидіти?
З коментарів під записом Світлани Вовк:
Ірина Іра: Міністр-плагіатник дякує екс-міністру, доктору Філ.наук, журналісту, що підписував накази МОН з граматичними і стилістичними помилками. Ну, Квіт може бути спокійним: справа по розвалу освіти і науки в надійних руках!
Світлана Вовк: я у шоці від цих очільників.
Ірина Іра: Я була в шоці з першого ж підписаного Квітом наказу щодо дорожньої карти розвитку освіти і науки, текст якого надала міністру на підпис купка студентів, які тоді протестували під міністерством. Десь на 6-8 простих речень того наказу я нарахувала три чи чотири помилки при тому, що я сама пишу не вельми красиво. Ну і надалі підписання таких наказів було вельми поширене. МІНІСТР — доктор філологічних наук, журналіст, в творчому доробку якого купа статей, посібники, монографії. А щодо публікацій на захист краще взагалі помовчати. Відразу видно, як наші очільники ставляться і до своєї посади, і до розвитку освіти.
Світлана Вовк: Його призначення — це революційна доцільність, але він не виправдав сподівань суспільства.
Ірина Іра: На жаль, жодне з призначень на засадах революційної доцільності не виправдало себе — що у 2005-2010, що у 2014-2019.
Анатолій Шостак: Наступну “подяку” отримає ПУП (Патріарх Української Плагіатрії), він же ГОП (Голова Об’єднання Плагіаторів), він же незаконно самопроголошений “прєзідєнт” університету (безстроково) Славушка-муравушка. Це МОН його благословило на пожиттєве корито. Славушка – побратим Пєтрухи Сімончика. МОН Славушку боїться, як чорт ладану, але й поважає! Отож, співайте дифірамби один одному по всій вертикалі! Все-одно ці “заслуги” і здобутки лише для ВНУТРІШНЬОГО вжитку і власних благ! Чим НАЗОВНІ козиряєте? Хто визнав їх, як учених, за рубежем?
Манана Абашидзе: Один одного вихваляють, нагороджують, прославляють…. І це ж не тільки от ця історія.
Олена Романова: Ну, Національний антарктичний центр і Є. Дикий теж отримав подяку із рук Лісового. То як в цьому випадку ставитися до Центру і до Дикого?
Я Квітові не дивуюсь. Але Національному антарктичному центру і Дикому — таки дивуюсь. Чого це він, слідом за паном Міловановим, вирішив зробити вигляд, що плагіат — то добре, коли плагіатор — “свій”, і кинув власне репутацію цього центру під ноги плагіатору.
Наталія Шульга: Дикий є шахраєм, брехуном, патологічним фальсифікатором та крадієм по життю. Сором для мене особисто, що колись не зупинила….
Ірина Єгорченко: Рибак рибака… Клуб любителів плагіату та лептонного бога.
Світлана Вовк: Ірина Єгорченко, точно. Квіт Лептонівну благословив, а Гриневич захистила від злюк-антиплагіаторів.
Анатолій Шостак: Квіт, безумовно, захистив цю ЛЕПТОННУ даму! Але захистив ВЖЕ по факту захисту дисертації. А захисну “Учону раду”, яка благословила “лептонну” дисертацію не знаєте ХТО очолював? Так ото туди треба дивитись, туди! Там собака закрита, а цей “хто” і нині благополучно цвіте і пахне…