Чи можна побороти наукову корупцію в Україні такими методами?

Майже щодня просторами інтернету, як хвилі, котяться повідомлення від і про очільників закладів вищої освіти — ректорів. Вони представляють свої колективи та здійснюють управління.

Враховуючи глибоку кризу вищої освіти, зокрема, підміну навчання на дистанційну імітацію, тримання у заручниках невільників-викладачів, проведення корупційних оборудок саме ректори несуть повноту відповідальності за негатив, що відбувається.

Давайте пригадаємо найтоксичніших ректорів цього року та номінуємо їх на отримання відзнаки «Академічна негідність 2024» у номінації «Токсичний ректор».

Просимо висувати кандидатів під цим дописом разом із вказанням за які заслуги та із посиланнями на документи та матеріали викриттів.

Також це можна зробити і під іншими дописами цьогорічних висувань кандидатів на отримання відзнаки із хештегом #Дисергейт.

Чекаємо на висування кандидатів до 24 грудня.

Поборемо плагіархію в Україні разом! За академічну доброчесність.

Світлана Вовк

З коментарів:

Володимир Ксєніч: Ймовірно, що пана Бугрова та пана Тимошенка треба все ж сюди було пропонувати.

Додам до цього переліку пані Семенову з НАУ за роботу з громадянином росії, втечу з голосування за почесного громадянина Києва пану Залужному, за меморандум з Драгпєдом та за ігнорування запитів.

Олег Смірнов: Ну, все ж таки, Семенова начебто не обирала собі для роботи згаданого громадянина Росії.

Олена Романова: та ні, Семенова була публічно зізналась що для неї не існує такого поняття, як академічна доброчесність, коли вона заявила, що не хоче купувати собі дисертацію, бо це — дорого. Не тому, що так робити — нечесно, а тому що так дорого, і що корєши можуть її і без дисертації, поламавши українське законодавство, на цю посаду пропхати.

Взагалі, особа, як не відповідає необхідним критеріям для адміністративної посади, вважає нормальним — прийти на цю посаду, і нормальним сам факт, що під неї зламали законодавство — це і є недоброчесна особа. Всі ці заяви що вона “хороший і прогресивний менеджер” і “хороша людина” це лицемірна риторика, якою прикривають академічну недоброчесність і токсичність. Бо така поведінка — токсична, це рейдерство керівної адміністративної посади в виші та по суті унормування привілеїв вищих каст та створення кастового суспільства; для окремої касти осіб, це ті, хто наближений до влади, потрапити на керівні посади, виявляється дуже легко, навіть без належної компетенції і досвіду роботи, просто в силу належності до цієї касти. Це — недемократично і це токсична поведінка. Тому — подавайте пані Семенову, вона заслужила.

Тетяна Супрунова: Петрушенко — токсичний ректор, в універі терор, масові звільнення професіоналів, всіх «неугодних», тенденція до знищення ЗВО.

Надія Олександрівна: Пробачте. Але я вже не знаю не знаю як “найменувати” петрушенко з ВНМУ. Петрушенко — абюзер чи нащадок сталінського НКВС, чи потерпає на дисфорію. До кінця 2024 р. з ВНМУ буде звільнено біля 700 працівників. Не угодних, не згодних, тих хто не хоче не може працювати у злочиному формуванні-команді петрушенко.

Від Українського Університетського Клубу:

Є одна чудова сентенція, яку кому тільки не приписують (Омару Хайяму, Елеонор Рузвельт та іншим), але справа не в авторстві, а в суті: «Мудрі люди обговорюють ідеї, розумні обговорюють події, а нерозумні обговорюють інших людей».