Публікуємо матеріали двох дискусій, які одномоментно розгорнулися в українському сеґменті соцмереж, ініційовані відомими в Україні інтелектуалами. Нагадаємо, що в Україні іде екзистенційна війна, а в США якраз обговорюється питання допомоги Україні.
Про що думає інтелектуальна еліта України у часі війни
За навичками читання українські діти відстають від дітей з розвинених країн на 2,5 року навчання. Про це свідчить результати найбільшого і найбільш авторитетного дослідження PISA, яке порівнює навчальні результати 15 річних підлітків. От такі сумні новини в Тиждень читання.
У математиці та природничих дисциплінах українські школярі й школярки відстають від дітей з розвинених країн з Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — на півтора року.
І причина не лише в повномасштабному вторгненні. Дослідження не проводилося в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях, а також в Криму та Севастополі. Насправді наші показники значно гірші.
Так само менше українських підлітків досягають базового рівня грамотності порівняно з їхніми однолітками в країнах ОЕСР. З математики — це 58% дітей, з читання — 59%, з природничих дисциплін — 66%.
Українські учні досягають високих результатів суттєво рідше, ніж їхні однолітки в розвинених країнах. З математики — тільки 3% на противагу 9% в розвинених країнах, з природничих дисциплін та читання — 2% на противагу 7% в інших країнах. Ми любимо говорити про успіхи дітей на українських олімпіадах. Та, на жаль, ці успіхи статистично незначущі навіть серед дітей з високими показниками.
Ми очікувано маємо гірші результати, порівняно з попереднім дослідження PISA у 2018 році. З математики падіння — 12 балів, з природничих — 19, з читання — цілих 38 балів.
В Україні зберігається дуже висока нерівність в навчальних результатах, яка прив’язана до економічного стану родини та місця проживання дитини. Дітки з українських сіл демонструють результати з математики нижчі на 92 балів ніж їхні однолітки в містах. Це дорівнює 4,5 рокам навчання.
Також цей звіт оприявнив різницю між задачами в PISA і традиційними для українських шкіл завданнями. У нас досі в базовій і старшій школі досі застосовують примітивний підхід — визубри дати, визубри формули, визубри правило дев’ятки, що мав на увазі автор у кожному творі, розв’яжи 20 однотипних задач. Задачі PISA заточені на виявлення компетентностей, тут потрібно думати. Наших дітей часто це ставить в глухий кут.
З одного боку, все дуже погано. А справжні цифри, з урахуванням областей, де ведуться бойові дії або які перебували під pociйською окупацією, ще гірші.
З іншого, дуже добре, що у нас є ці цифри. Адже з 2020 року українська держава не змогла налагодити самостійний збір інформації про освітні втрати. Цей результат має стати дном, від якого ми маємо відштовхнутися. Тепер їх необхідно перекласти на конкретні рішення.
Понад половина успіхів дітей в навчанні — залежать від кваліфікації вчителів. Найкращі додатки для навчання не замінять хороших викладачів. Нам терміново потрібно повернутися до питання про сертифікацію педагогів.
Нам потрібен культ, що добре вчитися — це добре. Що світом керують ті, хто добре вчиться. Що читати приємно, корисно й потрібно. Нам терміново потрібно щось робити із якістю навчальних програм. На превеликий жаль, на цю тему ми зараз нічого не чуємо.
Нам потрібен надзвичайний стан в освіті. Адже йдеться про наше майбутнє.
Інна Совсун
* * *
От пані Совсун, яка деякий час нашою освітою майже керувала, розповідає, що, згідно грантових досліджень, наші дітки відстають від діток сусідніх щодо читання й освіченості. Грантовим дослідженням, звісно, вірити потребно. Особливо коли їх правильні дєвочкі й мальчікі проводять. Але от у мене вопріс. А чи не провести нардепці від Голосу Совсун дослідження щодо того, а чи не відстають наші народні обранці з ВР і не тільки від своїх колег сусідніх щодо книгочитанія й освіченості? Скільки, приміром, книжечок прочитали Коля Катлєта чи фейєрична Мар’янка? І не одні вони. А також бажано провести дослідження, як відстають чи випереджають своїх колег зарубіжних щодо книгочитанія й освіченості наші міністри й міністерки, посли й послиці, зрештою, іншії людоньки, що до владоньки приклалися. Ось один міністр колишній, а зараз муж високопоставлений рік о тім, що книги читати, то врємя тєряти. А зараз сей чоловік научає, як то чат-ботами користатися треба. Отакенько…
А, може, дітки нашії не винні? Бо коли вони потрапляють за рубіж, то чомусь єсмь не гіршими, ніж їхнії колеженьки по школах. А то й кращими. Але про сіє грантові дослідження проводити не вольно.
То, може, справа не в дітках наших? А в дорослих дядях і тьотях, що до владоньки присмокталия?
Петро Кралюк
З коментарів:
Тарас Антошевський: і ще щодо правдомовності їх перевірити на детекторі хорошому…
Нтіна Нтуброва: Совсун несе відповідальність виключно за реформу НУШ, яка зараз продовжується вже 7й рік. Опитувані діти – це 15тирічки. Вони під цю реформу не потрапили. Вони навчаються за програмою, яку їм впровадив табачник за часів януковича. Коли наступного року-через 2 роки буде опитування діток, що перейшли в 7й клас в 2022му році – то тоді вже до Совсун будуть свої питання. А поки що дивимося на наслідки “реформи для зближення більш прогресивною шкільною освітою рф”, що запровадив табачник плюс колісніченко-ківалов своїм законом.
Щодо того що “всі наші дітки виявляються не гіршими”. Це неправда. ЯКАСЬ частина діток АМБІТНИХ і культурно розвинених батьків, що навчалися в Україні в спеціалізованих школах і ходили на спеціальні гуртки, секції і додаткові курси – дійсно є розвиненими. Але дуже велика кількість або не відрізняється від європейських школярів. Або гірше підготовлена. Найстрашніше це те, що в нас дуже сильне розшарування між дітьми міст та сел. В Європі аж такого не спостерігається. І тому Совсун б,є тривогу. І каже, що треба на села давати більше субвенції, робити нормальні опорні школи, де НЕ БУДЕ такого, аби один-єдиний вчитель викладав 5 предметів 5ти-10ти школярам на всю школу і тим самим зарубав на корню їхню подальшу освітню карʼєру.
Петро Кралюк: звісно, винен Табачнік, якого вже десять літ ніт. 15-річні дітки пішли в школу вже після нього. Щось у Вас, пані, з математикою. А НУШ, звісно, сила.
Нтіна Нтуброва: Реформи загалом в школі розраховуються на 11 років. Тому навіть якщо запроваджена якась нова реформа – одночасно продовжується паралельно одна чи дві раніше впроваджені. Табачник реформу запустив не 2010го року, а 2012. І вона охопила не тільки дітей, що пішли в перший клас в 2012му, а й продовжилася і розпоширилася на дітей, що пішли в перший клас в 2016му. А вже в 2017му почалася реформа НУШ для першачків.
Про НУШ чула багато доброго. Багато дітей з радістю йдуть вчитися в школу. Де кожного ранку вони становляться в коло, спілкуються один з одним, висловлюють свої думки, на уроках працюють в групах, роблять проекти та в їхніх класах висить дошка, де вони кожного дня скільки хочуть – біжуть і розміщують магнитик смайлика із тим настроєм, який в них є. І почала працювати інклюзивна система для дітей з обмеженими можливостями, які тепер можуть спілкуватися із ровесниками, а не сидіти вдома. В класі для першачків використовуються букварі, де передбачена можливість читання як для дітей, що з 4х років самі вже читають, так і тих дітей, що не змогли відвідувати дитсадки та пішли в перший клас не знаючи ані букви. на уроках не ставляться оцінки. Але видаються наліпки тим, хто робить краще чи допомагає іншим. Не виставляються записи червоним кольором. Дітей не соромлять перед класом, дітям допомагають вчитися..
Інша справа, що багато в нас лінивих, саботуючих та сачкуючих вчителів, що нібито проходять курси перепідготовки під НУШ, але як тільки вони переступають поріг класа – вони повертаються до своєї звичної совєцької системи викладання та майже цькування дітей. От тут дійсно є проблема.
Міра Андрущак: Ні,вона звинувачує вчителів,а не батьків,які часто байдуже ставляться до того ,як навчаються їхні діти.Вчитель може навчити читати ,але читати заставити не може. Я вам,як вчитель математики,кажу у 5 класі не всі вміють толком читати,а відповідно не розуміють умови задачі. Діти часто не знають таблички множення,наскільки я знаю ,вона не обов’язкова до вивчення в початковій школі .
Нтіна Нтуброва: Дуже може бути. Справа в тому, що десь 20 останніх років в нас маскульт спрямований на підліткові запроси. Тому тема родини і виховання дітей не ставиться в центр обговорення. Тема навичок батьків щодо спілкування з дітьми про уроки та домашньої підготовки також не є центральною. Батьки, самі часто діти 1990х, що виростали без батьківської уваги та допомоги (бо батьки або на заробітках були, або працювали чи не по 16 годин в день) – не знають як навчати своїх дітей.
Тому і вийшло так, що загалом багато сьогоднішніх молодих батьків не вміють виховувати своїх дітей і допомагати їм навчатися. Простіше “здати в школу на додаткові, нехай там навчать”. І це в кращому випадку, бо іноді і цим не займаються. Плюс гаджети в дітей з,являються з 0.5 року і це в нас в суспільстві досі – ознака крутизни, а не проблеми з вихованням дітей.
Тому і маємо ситуацію, коли діти не вміють читати в 5му класі чі запам,ятовувати таблицю множення. Оце є дійсно проблема, бо НУШ передбачає, що діти навчатимуться разом із постійною підтримкою та допомогою батьків. Бо тут дійсно автори реформи не продумали загальний тренд маскультурної “підлітковізації” дорослих.
Андрій Мирохович: Маю чесну підозру, що от якраз Мар’янка книжок прочитала дуже дохуя – ну, питання до авторів тих книжок, що ж вони за хуйню писали, але ж то окрема тама
Петро Кралюк: як Вам не стидно про Мар’янку такеє писати. То ж сексизм
Андрій Мирохович: я воєнний, мені можна. Ну і – от чесно, вона мені дуже подобається, власне що гаряча, а не от ета во всяке – літепле, яке, як відомо – виблюю з уст своїх
Роман Кухарук: не тямлю, звідки поневага до парламенту, якого у нас ніколи не було. Парламент обраний електоратом з того, що запропонував ПРАВЛЯЧИЙ БИДЛЯЧИЙ КЛАС. ЯКІСТЬ парламенту ПРЯМОПРОПОРЦІЙНА якости електорату а ПРАВЛЯЧОГО БИДЛЯЧОГО КЛАСУ. Щодо читання — чи є умови для нього? Є ІНСТИТУТ КНИГИ фрау Коваль, який займається бозна чим, тільки не створенням умов для читання. Першодрук за 500 гривень — велика розкіш.
Наталія Козоріз: Петре Михайловичу, Ваші пости – це як бальзам на душу. Оце як добре Ви викладаєте те, що в більшості душу (якщо така присутня) і мозок (якщо він є) ятрить…
Олег Мосієвич: Особливо вихваляються своєю освідченістю багато з тих, хто отримав дипломи і звання так званою “заочною” формою навчання. А тепер і “дистанційна” є лжеосвіта.
Тамара Шигаєва: Я теж відразу про читання книжок згадала. Діти їх, взагалі, не читають. А книжки – то роздум, то виховання моралі… То зовсім інше, ніж гаджет.
Але ж головне, чому не читають. А тому, що не читають їх батьки, хоча ще недавно читали, навіть, в транспорті. А також тому, що немає в нас програми дешевих книжок хоча б для дітей. А в 50ті роки, в кожному кіоску Союзпечаті продавалися дітячи книжки по ціні газет, щоб привчити дитину до того чтива. Маленькі діти із задоволенням розглядають картинки і вчаться потрохи читати. В 5 років я вже читала. А молодшу сестру не батьки, а я навчила читати в 3 роки, бо діти це роблять краще.
Крім того, згадайте 90ті. Освіту почали знищувати саме тоді. Хто в ній працював, пам’ятає ту гіперінфляцію і зарплати освітян в кілька доларів. У мене, як доцента вона була 8$, а у мого чоловіка, як у професора 9$. У шкільних вчителів теж на такому рівні. І все. Вчителі пішли працювати на базарах, займатися ще чимось, і навіть в столичних школах нема кому було працювати. А кваліфіковані вчителі – це головне. І вже на початку 2000х ми в вузах стикнулись з катастрофічним падінням рівня знань абітурієнтів.
Хоча зараз я часто бачу, що саме найбільш освічені діти не змогли себе реалізувати, бо нема де – економіка розвалена, різні НДІ припинили свою дію. Талановити діти їдуть за кордон, де їм пропонують безкоштовне високоякісне навчання, і навіть, безкоштовне проживання і достатньо високу стипендію. Я це точно знаю, по одному з дітей сімьї, який був переможцем багатьох міжнародних олімпіад, і йому Масачусетський Технологічний запропонував грант. Після закінчення навчання він залишився там же працювати, бо його приваблює саме наукова дільність, а не праця в бізнесі. Ну, і де б він реалізував себе в Україні?
Так що це масштабна проблема. Талановиті і освічені не мають у нас перспектив. Попит є на відносно некваліфіковану працю, причому і за кордоном теж. Так що, мабуть, ну її ту освіту, ї ти книжки
Володимир Чапля-Сторк: Щоб прочитати книгу її потрібно десь взяти . Можна придбати, якщо по кишені , можна позичити в бібліотеці в архаїчному паперовому форматі , можна завантажити з нету в електронному форматі . Тоді потрібно зробити грантові (негрантові) дослідження наших бібліотек : ” Як зросли відкриті Е-фонди ” за останні 10 років . Можливі тимчасові адміністративні заходи щодо нових книг : – Дозволити друк нової книги на папері при умові якщо вона є в вільному доступі в електронному виді PDF. Це буде державницький підхід .
Алла Бойко: Та будь ласка, робіть те, що в европейских школах – нормальні підручники, по 15-20 дітей в класі, вчителя з гідною зарплатою… Наші діти встигають дуже багато, і читають книжки теж. А щодо дупутатів-міністрів – згодна. Хай почнуть із себе
Теодор Дяків: Справа ще гірша, ніж видається – і діти, і дорослі вчаться і живуть в умовах московсько-радянської політичної системи, але говорити про це не прийнято …
Ірина Магрицька: Науки у владі вчать, як треба вчитися.
* * *
А в цей час…
Конґресові новини
Як ми і прогнозували Сенат не підтримав припинення дебатів по законопроекту про пакет міжнародної допомоги. Сьогодні 51 сенаторів (49 республіканців, 1 незалежний (Б.Сандерс) та 1 демократ (лідер демократів Ч.Шумер, який голосував останнім, коли результат був зрозумілий) проголосували проти припинення дебатів по законопроекту про пакет міжнародної допомоги, оприлюднений напередодні, який включав Україну, Ізраїль, Тайвань та держави індо-тихоокеанського регіону.
При необхідних для прийняття рішення 60 голосах, за початок роботи за законопроектом проголосували 49 сенаторів (47 демократів та 2 незалежних).
Це не позбавляє можливості повторного внесення законопроекту голосування найближчим часом. Представники Республіканської партії, які наперед анонсували негативне голосування по міжнародній допомозі, раніше заявляли, що не можуть підтримати законопроект, в якому не буде питання південного кордону США/ змін в міграційній політиці.
Що це значить для України? На всіх зустрічах сенатори запевняли нас у тому, що сьогоднішнє голосування це не голоси проти України. Що внутрішньополітичні події які відбуваються в Конгресі США, не матимуть впливу на продовження підтримки нашої держави, яку буде продовжено завдяки двопартійний підтримці. Тому ми продовжуємо активну роботу з нашими колегами і на основі дуже продуктивних зустрічей цими днями, сподіваємося що ще до Різдва Конгрес підтримає узгоджений пакет, в якому буде оборонна, бюджетна, гуманітарна та енергетична допомога для України на 2024 рік.
Оксана Маркарова
Інтелектуальна еліта України проіґнорувала…
До теми:
Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.