“Як насправді виглядав російсько-радянський соціалізм”
Інститут історії НАН України похвалився, що в 2023 р. видавництво «Академперіодика» друкуватиме монографію Станіслава Кульчицького «Ленінська система влади і власності в окупованій Україні. 1917–1923 рр.». Пропонована увазі читачів стаття з науково-популярного журналу НАН України «Світогляд”, як і попередні три статті С.Кульчицького у цьому ж журналі, побудована на підставі цієї монографії.
На жаль, ілюстрації, які добирала редакція журналу, жодного стосунку до тексту статті не мають.
Повна назва статті:
Кульчицький Станіслав. Як насправді виглядав російсько-радянський соціалізм // Світогляд. — Київ, 2023. — № 18 (6). — С.46–57.
На сайті журналу її можна знайти за лінком.
Або завантажити пдф варіант зі сторінки науковця.
Під записом на сторінці Інституту історії розгортається дискусія. Публікуємо залишені там коментарі:
Микола Дорошко: Нарешті! Щоби окупацією назвали окупацію, треба було ще однієї москальської окупації частини України. Такі ми…
Геннадій Єфіменко: Що не кажіть, але сучасна окупація і відкритий намір знищити Україну були геть нехарактерні для публічних гасел більшовиків того часу. І називати окупантами тих же таки боротьбистів чи махновців, творця національного відродження Блакитного чи творців української радянської державності М.Полоза чи Павла Попова, та навіть Афанасія Буценка, який затято відстоював українськість Слобожанщини і проводив успішну українізацію на Далекому сході, не лише рука не підіймається, а й підстав не так вже й багато.
Володимир Іваненко: Українські ще з радянським корінням історики, на жаль, не усвідомлюють, що знищення України Москвою ніколи не припинялося.
Звичайно, якщо студіювати історію за компартійно-радянською періодикою, таке враження справді складається.
А от якщо заглянути в архіви ВУАН (я досить добре в них покопався), листування україноцентричних вчених та їхнього оточення, картина вимальовується зовсім інша.
Що стосується С. Кульчицького зокрема. Недавно люди тут писали: ким він був, тим і залишився. Переоицьовування застарілих поглядів під поклик часу називається пристосовництвом. А йому б трансформувати свою свідомість… Так ні ж, Ленін спати не дає.
Розвінчуванням російського історичного міфу навіть не пахне. А це — те, що нам потрібно саме тепер.
Геннадій Єфіменко: Діячі з недостатніми знанням чи інтелектом, на жаль, не усвідомлюють, що знищення не заперечує створення.
Звичайно, якщо не знати історію і підганяти усе у свої власні схеми, то таке враження справді складається.
А якщо зрозуміти, що і створена у листопада 1918 ВУАН постала як реальна структура саме за влади більшовиків, то картина вже інша вимальовується.
Володимир Іваненко: Формально ВУАН постала за Гетьманату П. Скоропадського. Перед тим підготовча робота йшла ще за Центральної Ради, а корінням вона повʼязана з Українським науковим товариством, створеним напередодні Першої Світової війни. Після Скоропадського була ще Директорія, за якої комісії як структурні підрозділи працювали.
Більшовики аж до 1929 року практично не помічали ВУАН. а після процесу СВУ за два роки знищили ВУАН і на її руїнах створили АН УРСР.
Детальніше див: Архівні фонди президії НАНУ. Сподіваюся, там збереглися мої записи на аркушах використання.
Геннадій Єфіменко: Формально постала, тобто утворена — так, за часів Скоропадського. І в мене про це сказано — листопад 1918 це час влади Скоропадського. Директорія була у Києві півтора місяця, то ж говорити про її серйозний внесок у розвиток ВУАН не доводиться. “Більшовики аж до 1929 року практично не помічали ВУАН” — це, перепрошую, абсолютна нісенітниця. Це не громадська організація, а державна установа, “не помічати” її, тобто науковий центр УСРР, було неможливо за визначенням. Я щиро радію за Вас, що Ви змогли переглянути хоч якісь документи. Але ж робити на цій основі подібні зробленим Вами висновки — це не про вміння аналізувати і обґрунтовувати свою думку. До речі, тема ВУАН — жодним чином не дотична до теми посту. Чи Ви як той студент, який вивчив до екзамену питання про бліх? З тією хіба що різницею, що Ви про діяльність ВУАН не вивчили, а просто з деякими питаннями її діяльності ознайомилися?
Щодо Кульчицького. Тема посту — написаний Кульчицьким текст. Я так розумію, що до цього у Вас заперечень і зауваг немає, і Ви чи то вирішили перейти на особистість і розповісти про власне до нього ставлення чи Ви просто вирішили продемонструвати власні непривабливі риси? Це через те, що немає чого сказати щодо теми посту?