Велика група української культурної та наукової спільноти звернулася до президента України Володимира Зеленського щодо меморіалізації Бабиного Яру в Києві (див.: Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіялізації Бабиного Яру, – КРИТИКА).
Українська інтеліґенція, як і велося ще за радянської влади, сподівається на те, що її звернення до першої особи в державі буде почуто і відповідним чином втілене в життя. При цьому українська культурна й наукова спілнота не враховує того, що в незалежній Україні ефективність таких звернень має тенденцію до зниження, тобто стремить до нуля. Це звернення, як і попередні з інших приводів, напевно залишиться непочутим або почутим у спосіб, вигідний для інституції, до якої апелюють культурні й наукові діячі.
Очевидно, що потугу української культурної й наукової спільноти доцільніше було б спрямувати на сприйняття ідеї системних змін в Україні, випрацювання і просування в суспільство концепцій таких змін, піднесення рівня національної свідомості й громадянської зрілості українського суспільства, внаслідок чого Україна зможе змінити радянський суспільний устрій і адміністративно-командний спосіб урядування на питомий суспільний лад та спосіб урядування, оперті на національні традиції й звичаї.
На превеликий жаль, ідея системних змін залишається чужою для української інтелігенції, народженої й вихованої радянським суспільним устроєм, яка продовжує самовідтворюватися в умовах пострадянської, і, отже, все ще радянської, незалежної України.
Проф. Др. Володимир Іваненко
голова Українського Університетського Клубу.
1 серпня 2020 р.